-
1 tornado
n ісп.1) грізний шквал, смерч, торнадо2) вибух, ураган, буря3) спорт. яхта міжнародного класу типу «Торнадо»* * *n; (pl- oes,- os)1) метеор, смерч, торнадо; ураган2) вибух, ураган, вихор, шквалa tornado of words — балаканина; = його немов прорвало
a great tornado of applause /or cheers/ — вибух /буря, шквал/ аплодисментів
3) cпopт. яхта міжнародного класу типу "Торнадо" -
2 tornado
n; (pl- oes,- os)1) метеор, смерч, торнадо; ураган2) вибух, ураган, вихор, шквалa tornado of words — балаканина; = його немов прорвало
a great tornado of applause /or cheers/ — вибух /буря, шквал/ аплодисментів
3) cпopт. яхта міжнародного класу типу "Торнадо" -
3 надприродне
НАДПРИРОДНЕ - у світському релігієзнавстві категорія, що виражає всезагальне і найбільш істотне в предметах релігійної віри - образах і уявленнях релігійної свідомості. Н. - гносеологічна ознака образів богів, духів, душ тощо, а також сакральних зв'язків і властивостей реальних предметів і явищ. У релігії Н. є тим, у що вірують і що явлене у культовій практиці, що є уособлюваним та наділеним рисами субстанційності; Н. справляє визначальний вплив на людину і природу. В категорії Н. виражені прикметні ознаки не лише релігійних образів та уявлень, а й загальні визначеності стихійних буттєвих станів людини, що характеризують її і з онтологічного боку. Уявлення про Н. виникають і складаються як фантастичне відображення і морально-психологічне виповнення невільних станів людського існування - процесу, за якого ілюзорне і реалістичне можуть бути включені в єдиний план мислительно-фантазійної і практичної діяльності. Відомо три основних історичних типи уявлень про Н.: чуттєвонадчуттєвий, демоністичний і теїстичний. Для першого, найдавнішого, типу характерні уявлення про зрощеність Н. з тілесним, його індивідуальність, зооморфність, обмеженість сфери впливу та притаманність йому орудної функції; для другого - уявлення про безплотність предмета віри - духа, розширення сфер його впливу, про можливість його переселення і перевтілення; для третього - уявлення про надприродне як довершену й абсолютну особу з іманентною їй деміургічною функцією розпорядника і творця природних і суспільних явищ.Б. Лобовик -
4 Нібур, Рейнголд
Нібур, Рейнголд (1892, Райт-Сіті, Міссурі - 1971) - амер. філософ, теолог З. акінчив Єльський ун-т, пастор у Детройті (1915 - 1928); проф. теології у Нью-Йорку (від 1928 р.). Релігійно-філософські інтереси Н. перебували у річищі протестантської теології, її неоортодоксального варіанта. До засадничих теолого-філософських тез концепції Н. належать: розуміння Бога як "цілковито Іншого"; визнання первородного гріха як головної причини "падіння людини" (її духовної і моральної деградації) Е. гоїзм та людська гординя - найвиразніші прикмети цього падіння. Трагедія людини, згідно з Н., полягає у тому, що вона у змозі відчути й усвідомити необхідність власного самовдосконалення і, разом з тим, вона неспроможна це здійснити. Людська свобода, з одного боку, містить відповідальність по відношенню до Бога, з другого - вона обтяжена елементом "демонізму" (зла, гріховності), який, зрештою, унеможливлює моральний поступ людства. Політичні і соціально-філософські погляди Н. на початку його діяльності були під впливом ідеології марксизму та соціалістичних ідей. Відмовившись від них остаточно вже напоч. 20-х рр. XX ст., Н. став на позиції християнського "ліберального реалізму", однією з чільних ідей якого було визнання ірраціональної природи людини та можливості її спрямування у раціональне русло. Для Н. характерне песимістичне ставлення до процесів внутрішніх (на рівні "серця") трансформацій людини, тому центр ваги у своїх сподіваннях на суспільно-духовний поступ він переносив на інституціональні зміни.[br]Осн. тв.: "Інтерпретація християнської етики" (1935); "Природа і доля людини". У 2 т. (1941 - 1943); "Віра й історія" (1949); "Християнський реалізм і політичні проблеми" (1953); "Моральна людина та аморальне суспільство" (1992). -
5 філософія техніки
ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ - галузь філософії, яка досліджує феномен техніки в його виникненні, історичному становленні та повноті всіх його соціокультурних вимірів. Ф.т. набуває в 60 - 70-ті рр. XX ст. статусу самостійної галузі філософії, яка має свою власну стратегію і проблематику. Головні особливості її стратегії: свідома відмова від практики спекулятивно-метафізичних інтерпретацій феномена техніки; відхід від вузькоспеціальних досліджень методологічної проблематики технічних наук; перехід до комплексного, трансдисциплінарного осмислення техніки як відкритого багатомірного антропогенного середовища, яке динамічно змінюється, характеризується складною нелінійною динамікою і дедалі активніше, глобально і амбівалентно впливає на хід людської історії. Проблемне поле Ф.т. охоплює коло проблем, які стосуються: долі людини, культури, науки в епоху інформаційно-технологічної революції; самозбереження цивілізації в технотронну добу; моральних засад техногенної цивілізації; духовної свободи особистості в інформаційно-технологічному суспільстві; коеволюції фізичного Космосу, біосфери і антропосфери; становлення космо-біо-етики; гуманізації технологічного росту; пошуку ефективних стратегій усунення технологічного детермінізму, технократизму, технофобії та подолання глобальних наслідків НТП та ін. Ф.т. акцентує увагу на логіці експансіонізму, яка притаманна техніці і пронизує собою соціальний і людський вимір історії. Головну небезпеку технократизму Ф.т. вбачає не в самій техніці, не в технологофікації розмаїтих сфер людської життєдіяльності, не в демонії інформаційно-комп'ютерної техніки, а в неадекватній інтерпретації суті техніки З. відси її невтомні пошуки стратегій: позатехніцистського розуміння та обґрунтування феномена техніки; визначення її статусу та істинних перспектив в історії людської культури; спростування концепцій технологічного детермінізму епохи Модерну; подолання розмаїтих версій фетишистського ставлення до техніки та супровідної йому тенденції нестримної експлуатації природи тощо.В. Лук'янець
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский